КРИВОШ
Оновлено: 26 вер. 2025 р.

Кривошия Олег Олегович
солдат, стрілець відділення охорони взводу охорони та супроводу 2-го гаубичного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи.
Дата та місце народження:
Народився 14 липня 1990 року в місті Київ
Дата, місце та обставини загибелі:
Загинув 22 січня 2024 року внаслідок авіаційного удару по позиціях керованими авіаційними бомбами у районі с. Серебрянка, Бахмутського району, Донецької області.
Освіта:
Отримав вищу юридичну освіту, закінчив Академію адвокатури України.
Попередня робота / служба:
До початку повномасштабного вторгнення працював у Верховному Суді України, а потім обіймав посаду керуючого магазину «ДНІПРО-М».
Службовий шлях та звитяги:
28.06.2023 зарахований на посаду водія 1-ї обслуги міномета 2-го мінометного взводу мінометної батареї 3-го батальйону. Пізніше переведений на посаду стрільця відділення охорони взводу охорони та супроводу 2-го гаубичного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи.
Посмертно нагороджений нагрудним знаком «Комбатантський хрест» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Погляди та ідеали:
Цілеспрямованість, доброта й чесність — такими якості був сам Олег і цінував їх у людях.
Мотивація вступу до війська:
Захистити свою сім’ю та спокійно будувати життя в мирній країні.
Інтереси та хобі:
Обожнював кататися на велосипеді, захоплювався автомобілями та мотоциклами.
Мрія:
Народити дітей, збудувати власний будинок і відкрити кав’ярню.
Натхнення:
Дружина, зустрічі з друзями та рідними, відпочинок на природі.
Рідні, що залишилися:
Дружина Наталія, батько Олег, мати Ольга, молодший брат Роман та його дружина Ольга і донька Анна та багато рідних і друзів, які його люблять і поважають.
Спогад, що викликає усмішку:
Надзвичайно добра і позитивна людина, яка завжди могла розрадити та прийти на допомогу. Олег був найкращим чоловіком, сином, другом і колегою. Де б він не був і де б не працював, завжди знаходив спільну мову з кожним.
Девіз по життю:
Не варто хвилюватися через те, що ще не сталося.
Яким ми запам’ятаємо Героя:
Завжди усміхненим
Це місце для листів. Тих, що не були сказані вголос.
Якщо ти памʼятаєш — напиши. Якщо сумуєш — поділись.
Це буде не просто текст. Це буде памʼять.