ГРЄНКА

Гринцевич Назарій Андрійович

Молодший лейтенант, БУАР/командир взводу артилерійської розвідки батареї управління та артилерійської розвідки бригадної артилерійської групи

Дата та місце народження:

10.03.2003, м. Вінниця

Дата, місце та обставини загибелі:

06.05.2024 під Кремінною

Освіта:

Не встиг завершити. Мав здобути вищу освіту.

Попередня робота / служба:

З 18 років — «Азов» НГУ.

Службовий шлях та звитяги:

Маріуполь — «Азовсталь», полон, повернення на службу, заснування підрозділу К12. Отримав чимало нагород, зокрема нагородну вогнепальну зброю — найвищу відзнаку в «Азові», про яку мріяв.

8 липня 2025 Президент України Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка»(посмертно).

Погляди та ідеали: 

Був православним, вірив у Бога. Тепер його мати вірить лише в Грєнку й Україну.

Мотивація вступу до війська: 

Готував матір до свого бажання служити ще з 14 років — і впевнено про це заявив. Мати в захваті не була, але Грєнка цим марив. Для нього Україна — понад усе! «Азов» — понад усе!

Інтереси та хобі:

У дитинстві займався хіп-хопом, здобував призові місця на всеукраїнських змаганнях. Займався багатьма видами спорту, захоплювався історією України. Мріяв потрапити саме до «Азову» й впевнено йшов до цієї мети, розвиваючи себе як фізично, так і духовно.

Мрія:

Вільна і незалежна, могутня Україна. Він не боявся смерті — боявся тільки за Україну.

Натхнення:

Жага до життя — це українська земля, вільна і могутня Україна.

Рідні, що залишилися:

Мати, брат, сестра, вітчим.

Спогад, що викликає усмішку:

Спогадів дуже багато! Це чиста, світла і добра людина! Найкращий син, найкращий брат, найкращий воїн! Така людина, без перебільшення, народжується раз на сто років! Як він любив мене і Україну — такого я ніде не бачила! Якщо Грєнка йшов гуляти українськими землями і бачив сміття чи звичайну папірку — завжди підніме і викине. Ось так він любив Україну, кожен сантиметр нашої землі. Грєнка — це і є усмішка!

Девіз по життю:

"Любіть маму! Їжте кашу! Любіть Україну!

Моє життя нічого порівняно з нацією!"

Яким ми запам’ятаємо Героя:

Грєнка — унікальна постать нашої держави в цій клятій війні! У такі молоді роки він зробив все і навіть більше для України. Пройшов через усе — не зламався в Маріуполі, не зламався на «Азовсталі», не скорився в полоні, віддав себе повністю Україні та «Азову»!

ЛИСТ ТОМУ, ХТО В СЕРЦІ

Це місце для листів. Тих, що не були сказані вголос.

Якщо ти памʼятаєш — напиши. Якщо сумуєш — поділись.

Це буде не просто текст. Це буде памʼять.

Це місце для листів. Тих, що не були сказані вголос.

Якщо ти памʼятаєш — напиши. Якщо сумуєш — поділись.

Це буде не просто текст. Це буде памʼять.

Лист від Незнайомого

Привіт!

Я не знайома з тобою особисто…Але чесно зізнаюсь: коли дізналася, що Ти на щиті — ридала, як дитина, і не могла повірити в це.Настільки мене це шокувало.

У свої роки Ти пройшов важкий шлях та зробив більше, ніж 99% жителів цієї планети!Я не перебільшую — так і є.І досі, переглядаючи відео з Тобою, в мене навертаються сльози на очах.

Так не повинно бути.Це боляче. Це сумно. Це несправедливо.Якщо гинуть такі молоді та найкращі сини нації — немає справедливості в цьому світі.

Впевнена, що Ти вже став прикладом для свого покоління.І щиро сподіваюсь, що пам’ять про Тебе буде довгою та світлою.Авжеж, розумію, що це залежить від людей, які будуть нести цю пам’ять.

Грєнка, дякую Тобі за захист! За Твою позицію! За мужність та відвагу!Завжди буду пам’ятати та згадувати з теплотою про «маму, кашу та Україну».

Дякую, Герою!