БРАНД

Горошко Владислав Вікторович

солдат,номер обслуги 1 обслуги гармати 1 гаубичного артилерійського взводу 2 габатр гадн озаг СпП «Азов»

Дата та місце народження:

Народився 28 березня 2001 року в місті Маріуполь

Дата, місце та обставини загибелі:

Загинув 26 березня 2022 року, Маріуполь. Йшли з побратимом на завдання забрати 300-го, потрапили в засідку, був розстріляний.

Освіта:

Вчився на моряка, згодом вступив до Маріупольського університету на заочну форму навчання за спеціальністю «Право», але не встиг закінчити.

Попередня робота / служба:

Працював на заводі Азовсталь.

Мотивація вступу до війська: 

Коли почались події у 2014 році, йому було 13 років. Він дуже хотів якомога скоріше потрапити до полку «Азов», щойно досягне повноліття. У 2021 році пройшов співбесіду, КМБ та вступив до полку. Хотів бути корисним для своєї держави, любив Україну і прагнув повної незалежності країни.

Інтереси та хобі:

Дуже любив читати книги та займався спортом.

Мрія:

Хотів дійти до звання сержанта та закінчити другу спеціальність для підвищення на службі.

Натхнення:

Жагу до життя йому давали його рідні: наречена, батьки нареченої та його власні батьки. Він був сім’янином і прагнув створити свою родину. Це був його спокій і жага жити.

Рідні, що залишилися:

Батьки: мама, тато та молодший брат. Наречена та її батьки. Батько нареченої вже третій рік перебуває в полоні та дуже сумує за Владом, казав, що не проходить і доби, щоб він не згадав свого побратима, друга, сина та брата. Також у нього є двоюрідна сестра, яка дуже сумує через втрату близької людини.

Спогад, що викликає усмішку:

Усі спогади про нього дуже теплі та завжди викликають посмішку, таку ж саму, як і він сам. Незважаючи на всі обставини, він завжди посміхався дуже щиро, і це давало настрій на життя не тільки йому, а й оточуючим.

Девіз по життю:

Любив переглядати «аніме», особливо йому подобався серіал «Наруто». Взяв звідти фразу: «Наша ціль — вічне Цукуйомі». Цукуйомі означало найсильнішу техніку, яка названа відображенням «духовного світу та темряви».

Яким ми запам’ятаємо Героя:

Дуже щирим, завжди посміхаючись, світлою людиною — тим, яким він був при житті. Хотів, щоб ми, його рідні, продовжували своє життя з пам’яттю про нього та без болю в серці.

ЛИСТ ТОМУ, ХТО В СЕРЦІ

Це місце для листів. Тих, що не були сказані вголос.

Якщо ти памʼятаєш — напиши. Якщо сумуєш — поділись.

Це буде не просто текст. Це буде памʼять.